Немного о некоторых полезностях.
Трошки про подорожі,кулінарію,миловаріння,дитяче життя і ще про щось.
суббота, 25 февраля 2012 г.
среда, 15 февраля 2012 г.
Замки Львівщини.
З О Л О Ч І В .
Головне-не пропустити поворот на Золочів,
Підгірці. До Золочева веде не дорога,а якась
ґрунтовка. Незнаю ,про що думають місцеві органи влади,адже цією «трасою» добирається
багато туристичних груп і враження від неймовірної тряски дуже негативні. Але лишимо це
питання на їх совісті. В Золочеві нема жодного вказівника і нам прийшлось знову
підтверджувати приказку,що язик до Києва доведе,тобто до замку. Приїхали ми майже в 10 і ще
пару хвилин чекали відкриття воріт,тим часом мали можливість роздивитись все навколо. Чесно кажучи,мене не вразили ні брама,ні мур,ні будови. Сам замок виявився звичайним палацем без усіляких архітектурних витребеньок. Трохи краще в цьому плані виглядає Китайський палац і
всередині є на що подивитись. При виході з замку діти зробили на згадку медальйони і все,
можна їхати далі.
ґрунтовка. Незнаю ,про що думають місцеві органи влади,адже цією «трасою» добирається
багато туристичних груп і враження від неймовірної тряски дуже негативні. Але лишимо це
питання на їх совісті. В Золочеві нема жодного вказівника і нам прийшлось знову
підтверджувати приказку,що язик до Києва доведе,тобто до замку. Приїхали ми майже в 10 і ще
пару хвилин чекали відкриття воріт,тим часом мали можливість роздивитись все навколо. Чесно кажучи,мене не вразили ні брама,ні мур,ні будови. Сам замок виявився звичайним палацем без усіляких архітектурних витребеньок. Трохи краще в цьому плані виглядає Китайський палац і
всередині є на що подивитись. При виході з замку діти зробили на згадку медальйони і все,
можна їхати далі.
П І Д Г І Р Ц І.
Прикарпатські пляцки.
ПЛЯЦОК Баунтітікана
Розтерти 1 літр муки,1 пач. м"якого маргарину, 1 пач.розрихлювача(18 грам).Додати 6 жовтків взбитих з 1 стак.цукру.Додати 0,5 стак. сметани.Все ретельно перемішуємо і ділимо на 2 більших і 2 меньших частини (буде 2коржа).Дві меньші ставимо в морозилку.
Готуємо 2 начинки: 1)-два стак.маку розтираємо з 1 стак.цукру; 2)- 6 білків збити з 1 стак.цукру
Одне більше тісто розкачати і на деко,і в шахматному порядку (краще буде,якщо порядок викладання на коржах був різний) викласти мак і білки,зверху тремо тісто з морозилки.В духовку десь на 30 хв при темп.180 град.
Потім печемо аналогічно другий корж.Ця начинка розрахована на обидва коржа.
Перемазуємо два коржа масляним кремом(250 гр.масла перетерти з баночкою вареної згущенки) і потім з"єднуємо їх по принципу "крем до крема").Зверху заливаєте будь-якою глазуррю.
Так як в рецепті вказано багато цукру,то я скрізь брала його меньше і вийшов солодкий.Одного кусочка вистачає,щоб наїстися.
Пляцок МАГНОЛІЯ
Тісто:4 жовтки+1 ст.цукру -збити.Додати 1 пачку порошку до печива, 3 стак.муки, 1 ст.л. оцту(без соди), 1 пачка м"якого маргарину. Ділимо на 3 частини, до однієї додати 2 ст.л.какао.Одне біле і чорне на мороз.
Біле тісто розкатати і на деко,насипати вишень,натерти темне тісто,викласти сир (600 гр. сиру, 1 жовток, 100 гр.цукру,ванілін, 1 ст.л.манки, 1 ст.л.крохмалю, потерти цедру лимона). Потім на сир викласти 5 білків,взбитих з 1 стак.цукру і пачкою польського киселю (я привезла кисіль звідти,але,думаю,у нас також є).
Зверху натерти біле тісто. Випікати при 200 град. 1 годину.
Виходить багато,але треба брати велике деко.Може стояти в прохолодному місці досить довго.
суббота, 11 февраля 2012 г.
Про поїздку до Львова.
Поїздка до міста лева. Львів у серпні.
От
дійсно-чому існує думка,що Львів має сподобатись з першого погляду? Особисто
мене
Львів не вразив ні з першого,ні з другого погляду. Да,старовинне місто з неймовірною
історією. Да,архітектура споруд змушує знімати шляпу перед їх творцями. Да,неповторна і притаманна тільки цьому місту атмосфера. Але щось заважає,щось не дає на всі легені
вдихнути повітря свободи... Перше,що кидається в очі,коли вїзджаєш в місто,то це майже
повна відсутність будь-яких вказівників. Додайте до цього, м»яко кажучи, деяку заплутаннісь львівських вуличок і в сумі отримуємо цілу годину блукання в пошуках потрібної адреси.
Дорожнє покриття просто жахливе. Що центр,що прилеглі дороги потребують повної заміни.
До речі, Городоцьку тоді якраз повністю перерили і люди ходили гуськом попід стінами в
клубах пилу. Зараз напишу свої враження і наголошую,що це суто мій особистий погляд.
Спочатку негативні. Дуже неприємно вразила велика кількість усіляких попрошайок,немитих людей,а також відсутність цивілізованого підходу до сміттєвих баків. Я розумію,що мало пристосованих ділянок,але,чесне слово,всю прогулянку нас супроводжував “аромат»,допоки
ми не купили щойно змеленої кавусі і врятували свої носи. Ми так толком і не огледіли
будівлі. Звичайно,колишні майстри один перед другим хотіли похизуватись і кожен
вибудовував архітектурний шедевр краще іншого,але не подумали вони про малу площу
обзору і велику скупченість своїх творінь. З усіх соборів я безпомилково зможу назвати 2-3,
а всі інші у мене в голові так переплутались,що потім шукала в Інтернеті правильну назву,
щоб поставити коментар під фотографією. І в тому ж таки Інтернеті хоч толком розгледіла
все. Російську мову чула більше,ніж українську. Ні,це не негатив,а просто так-думки вголос. Пішохідний Львів у зрівнянні з автомобільним троги виграє-є багато стовпчиків-вказівників,
а от маршрутних карт по місту дуже мало. Ввечері втомились,дико захотіли попоїсти і почали шукати нормальний магазин,але в центрі такого не знайшли. Якісь малюсенькі крамнички,
де три людини-вже повний зал. Господиня квартири говорила,що супермаркети є,але десь
там. Туди не потрапили - прийшлось купувати втридорога,де знайшли. Тепер позитив.
Люди мені сподобались - дуже привітні і усміхнені,спитаєш дорогу-самі згідні показати
де то є. Ціни на сувенірну продукцію вразила-магніти,вишиванки,малюнки набагато дешевше,
ніж де-інде . З львівських пам»яток дуже сподобались костел св. Ельжбети (всередині
така краса!!!) , будинок вчених (вразив сильно і надовго),собор св..Юра . Дуже цікаво на
площі Ринок. Там все хочеться обдивитись - і будинки, і Ратушу,і статуї. Добре присісти,поспостерігати за людьми. Або закрити очі і про щось хороше думати. Дуже
гарний вечірній Львів. Особливо виглядає в сутінках Оперний театр. Чудові старовинні вулички,столики кав»ярень під відкритим небом. Можливість окунутись в неповторний і
казковий світ. Але,нажаль,цей світ закінчується,як тільки звернути у вулички,які не в центрі.
Я була в шоці. Мало того,що ті балкони,прибудови норовлять впасти кожну хвилину,то
дивує повна байдужість мешканців щодо свого житла. Дуже брудно,обдерто,негарно і нема
того затишку,притаманне таким дворикам. Але все одно,не дивлячись ні на що,варто самому
з"їздити в це історичне місто і на власні очі все побачити і залишити у пам"яті свої
враження і відчуття від побаченного.
Львів не вразив ні з першого,ні з другого погляду. Да,старовинне місто з неймовірною
історією. Да,архітектура споруд змушує знімати шляпу перед їх творцями. Да,неповторна і притаманна тільки цьому місту атмосфера. Але щось заважає,щось не дає на всі легені
вдихнути повітря свободи... Перше,що кидається в очі,коли вїзджаєш в місто,то це майже
повна відсутність будь-яких вказівників. Додайте до цього, м»яко кажучи, деяку заплутаннісь львівських вуличок і в сумі отримуємо цілу годину блукання в пошуках потрібної адреси.
Дорожнє покриття просто жахливе. Що центр,що прилеглі дороги потребують повної заміни.
До речі, Городоцьку тоді якраз повністю перерили і люди ходили гуськом попід стінами в
клубах пилу. Зараз напишу свої враження і наголошую,що це суто мій особистий погляд.
Спочатку негативні. Дуже неприємно вразила велика кількість усіляких попрошайок,немитих людей,а також відсутність цивілізованого підходу до сміттєвих баків. Я розумію,що мало пристосованих ділянок,але,чесне слово,всю прогулянку нас супроводжував “аромат»,допоки
ми не купили щойно змеленої кавусі і врятували свої носи. Ми так толком і не огледіли
будівлі. Звичайно,колишні майстри один перед другим хотіли похизуватись і кожен
вибудовував архітектурний шедевр краще іншого,але не подумали вони про малу площу
обзору і велику скупченість своїх творінь. З усіх соборів я безпомилково зможу назвати 2-3,
а всі інші у мене в голові так переплутались,що потім шукала в Інтернеті правильну назву,
щоб поставити коментар під фотографією. І в тому ж таки Інтернеті хоч толком розгледіла
все. Російську мову чула більше,ніж українську. Ні,це не негатив,а просто так-думки вголос. Пішохідний Львів у зрівнянні з автомобільним троги виграє-є багато стовпчиків-вказівників,
а от маршрутних карт по місту дуже мало. Ввечері втомились,дико захотіли попоїсти і почали шукати нормальний магазин,але в центрі такого не знайшли. Якісь малюсенькі крамнички,
де три людини-вже повний зал. Господиня квартири говорила,що супермаркети є,але десь
там. Туди не потрапили - прийшлось купувати втридорога,де знайшли. Тепер позитив.
Люди мені сподобались - дуже привітні і усміхнені,спитаєш дорогу-самі згідні показати
де то є. Ціни на сувенірну продукцію вразила-магніти,вишиванки,малюнки набагато дешевше,
ніж де-інде . З львівських пам»яток дуже сподобались костел св. Ельжбети (всередині
така краса!!!) , будинок вчених (вразив сильно і надовго),собор св..Юра . Дуже цікаво на
площі Ринок. Там все хочеться обдивитись - і будинки, і Ратушу,і статуї. Добре присісти,поспостерігати за людьми. Або закрити очі і про щось хороше думати. Дуже
гарний вечірній Львів. Особливо виглядає в сутінках Оперний театр. Чудові старовинні вулички,столики кав»ярень під відкритим небом. Можливість окунутись в неповторний і
казковий світ. Але,нажаль,цей світ закінчується,як тільки звернути у вулички,які не в центрі.
Я була в шоці. Мало того,що ті балкони,прибудови норовлять впасти кожну хвилину,то
дивує повна байдужість мешканців щодо свого житла. Дуже брудно,обдерто,негарно і нема
того затишку,притаманне таким дворикам. Але все одно,не дивлячись ні на що,варто самому
з"їздити в це історичне місто і на власні очі все побачити і залишити у пам"яті свої
враження і відчуття від побаченного.
От дійсно-
пятница, 10 февраля 2012 г.
Мылко,мыло,мылище...
Делаю сувенирное мыло из мыльной основы. Нравится мне это занятие- и успокаивает, и неплохой подзаработок, и мыло в доме есть всегда))
Ароматы
Эфирные масла: розмарин, лемонграсс, сосна сибирская, абсолютное ванили, лимонное,можжевельник, мята, чайное дерево, кедровое, апельсин, иланг -иланг, вербена,бергамотовое, мелисовое, корица, нероли, грейпфрутовое.
Ароматы фруктовые: земляника, малина, клубника, арбуз, персик, дыня, банан, груша,смородина, виноград, яблоко, мандарин
Ароматы цветочные: роза, цветы вишни, магнолия, жасмин.
Вкусненькие: липовый мед, топленоемолоко, кофе, капучино, тирамису, шоколадный пирог, ваниль, дюшес, бабл-гамм, огуречная-свежесть,розовое шампанское, вишня в шоколаде, цветочный мед.
Мужские парфюмированные: «Aqua Di Gio» Armani, Tabaco, Bvlgari pour Home, Dunhill,Ferragamo, Versace pour Home, Ace Age,
Женские парфюмированные: Kenzo by flower, Into theBlue Escada, Versace new for women, Islandkiss Escada
Вкусо-ароматическиеотдушки для помад и губных бальзамов: ванильное мороженное, ореховаякарамель, бабл-гам, земляника.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)